+38 (03840) 4 - 10 - 44
вул. Старокостянтинівське шосе 31, м. Шепетівка, Україна, 30403
Понеділок - П'ятниця: 08:00 - 17:00

Історія підприємства

Історія становлення цього славетного підприємства сягає далекого 19 століття.

В 1843 році князь Є.Сангушко розпочинає будівництво цукроварні, яка вже в 1846 році дає свою першу продукцію. В перші роки на заводі виготовлялось понад 50 тисяч пудів цукру, виробництво здійснювалось «вогневим» методом.

Технічні засоби виробництва були примітивні, переважала, в основному, ручна праця. Лише деякі механізми приводились в дію при допомозі кінної сили, робочий день на цукроварні тривав 13-14 годин.

В 1859 році населений пункт Шепетівка разом з цукроварнею перейшов у власність графа А.Потоцького. На заводі відбувся ряд технічних змін: була встановлена парова машина потужністю 18 кінських сил, мийка з барабаном, прокладено залізничну гілку.

В 80-х роках 19 століття розпочалось також будівництво рафінадного заводу, який згодом був пропущений. На обох заводах працювало біля 1000 чоловік. Виробництво продукції становило: цукру-піску більше 80 тисяч пудів, а цукру-рафінаду 230 тисяч пудів. Валове виробництво продукції становило 1 мільйон карбованців.

Але в 1900 році при загадкових обставинах заводи згоріли. Внаслідок пожежі загинуло 2 робітника, було нанесено збитків на суму 1,5 мільйони карбованців.

Отримавши значну грошову компенсацію, граф Потоцький на тому ж місці збудував нові цегляні приміщення заводів, запросивши для участі в будівництві кваліфікованих робітників з центральних районів Росії, а також з Варшави (біля 1000 чоловік).

У передвоєнні роки цукропісочний завод виробляв цукру на 3,4 мільйони карбованців, а рафінадний – на 13,2 мільйони карбованців; на заводах працювало відповідно 255 і 790 чоловік.

Під час другої світової війни заводи були сильно зруйновані. І якщо пісочний завод зуміли відбудувати вже через рік після закінчення війни, то рафінадний – лише в 1951 році. На комбінаті розпочали проводити роботи по технічному переоснащенню: було змонтовано біля 80 одиниць різного обладнання вартістю більше 900 тисяч карбованців. Якщо в 1952 році рафінадний завод виробляв лише один вид продукції, то в 1965 році було освоєно виробництво шести видів продукції, яка користувалася великим попитом у населення і відвантажувалась майже в усі республіки Радянського Союзу.

Державна програма розвитку Шепетівського цукрового комбінату передбачала виконання робіт по комплексній реконструкції цукропісочного заводу з доведення його потужності до 3 тисяч тонн переробки цукрових буряків на добу. Згідно плану реконструкції в 1975 році був введений в експлуатацію бурякопереробний цех, а в 1978 році закінчені роботи по реконструкції сокоочисного цеху, проводились роботи по заміні морально застарілого обладнання на інших ділянках виробництва.

В 1983 році була закінчена реконструкція продуктового цеху (вартість цих робіт становила більше 1 мільйона карбованців). На кінець 80-х років потужність цукропісочного заводу становила 2,2 тисячі тонн переробки сировини на добу.

З 1987 р. на рафінадному заводі розпочали будівництво нового приміщення з встановленням автоматичної лінії 3-ДМ французької фірми «Шамбон» . Ці роботи завершено в травні 1988 року, кошторисна вартість – 7,4 мільйонів карбованців. Продуктивність цієї лінії становила 100 тонн цукру-рафінаду, розфасованого в коробки по 1 кг.

Шепетівський цукровий комбінат, завдяки виробництву значної кількості цукру-піску та цукру-рафінаду, до 1996 року відносився до числа найбільш прибуткових підприємств цукрової галузі. Криза, яка охопила більшість цукрозаводів України, не обминула і Шепетівський комбінат. Зменшились заготівлі сировини, тривалість виробництва і, як наслідок, відчутно знизились техніко-економічні показники на комбінаті. Недостатнє забезпечення заводу сировиною тривало на протязі 6 років. Для виходу з кризового стану в 2001 році акціонери комбінату прийняли рішення продати акції ВАТ «Шепетівський цукрокомбінат»; банку АТ «Брокбізнесбанк».

Банк надав перший фінансовий кредит в розмірі 14 мільйонів гривень, що сприяло покращенню фінансового стану цукрокомбінату. Завдяки отриманим коштам, комбінат розпочав проводити розрахунки за існуючі на той час борги. Одним із пріоритетних напрямків розвитку комбінату було обрано розвиток аграрного сектору. Вже в 2004 році дали згоду на об’єднання 8 господарств, на площах яких було засіяно 2180 га цукрових буряків. Завдяки тісній співпраці з товаровиробниками, були отримані вагомі результати роботи.

Якщо в минулих роках середня врожайність по господарствах становила 100-120 ц/га цукрових буряків, то на орендних полях Цукрового комбінату в 2004 році вона становила 315 ц/га, у 2006 році 400-450 ц/га, у 2010 році 500-550 ц/га. У 2007 році цукровий буряк вирощувався на площі 3600 га, у 2010 році цукровим буряком було засіяно 5014,3 га землі. Збільшились обсяги заготівлі і переробки цукрових буряків з 74,4 тис. тонн у 2002 році до 222,1 тисяч тонн у 2010 році. Виробництво цукру зросло з 7,9 тис. тонн у 2002 році до 26,9 тис. тонн у 2010 році.

Завдяки раціонально вкладеним у виробництво інвестиційних коштів, вдало організованій роботі технологічної, інженерної служб колектив з року в рік виконує заплановані ремонтні роботи, пов’язані з реконструкцією існуючого обладнання.

Удосконалюються технологічні схеми, проведена повна автоматизація, комп’ютеризація виробничих процесів, які об’єднані в єдиний комп’ютерний центр, запроваджені нові енергозберігаючі технології. Тривалість сокодобування на заводі збільшилась з 30,8 діб у 2002 році до 75,73 доби у 2010 році. Значно зросла заробітна плата, відсутня заборгованість по заробітній платі та платежів до бюджету. Підприємство забезпечує робочими місцями більше ніж 700 громадян України.

Акціонерне товариство «Шепетівський цукровий комбінат» нагороджений дипломом та пам’ятним знаком «Лідер харчової та переробної промисловості України», Дипломом Всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України – 2005», «100 кращих товарів України – 2008» у номінації «Продовольчі товари». У 2006 році за вагомі здобутки в галузі переробки сільськогосподарської продукції колектив комбінату був занесений на обласну Дошку Пошани «Кращі люди Хмельниччини». У 2008 р. колектив нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, у 2009р. міжнародний економічний рейтинг відзначив підприємство і керівника медаллю і відповідним свідоцтвом «Зірка економіки України».

В різні роки трудовий колектив комбінату очолювали керівники:

Лиферов Д.А. (1944-1947 рр.)

Заіка М.А. (1947-1954 рр.)

Фрідман Н.Н. (1954-1955 рр.)

Саєнко І. (1955-1958 рр.)

Лованов І. (1958 – 1959 рр.)

Пасічник В.П. (1959-1966 рр.)

Моршна М.І. (1966-1975 рр.)

Печерський В.І. (1975-1981 рр.)

Матвійчук А.І. (1983-2003 рр.)

Агарков М.М. (з 2003 і по даний час)

У 2016 році з нагоди 170-ти річчя Шепетівського цукрового комбінату була написана книга  «Шепіт минулого в історії краю», яка увібрала в себе всі визначні дати і події  Шепетівського краю та історію становлення цукрового комбінату.